Вправа 1. Записати текст, поділити слова для переносу ( у дужках зазначити можливі варіанти переносу слів). Позначити наголос у словах.

Минає літо

Ось уже й серпень кінчається. Під вікнами розквітли жоржини й айстри. Час збиратися до міста, а Павликові й Толикові не хо­четься їхати із села. Вони тут звикли. Та хлопців уже чекає школа: нинішньої осені вони стануть першокласниками.

Побачивши якось, що Миколка засушує різні рослини для гер­барію, брати і собі надумали: піти до школи не тільки з букетами квітів, а ще й гербарій принести.

З того часу і почалося. Павлик і Толик усі поля навколо обійшли. Де б не були: чи купалися в річечці, що тече аж від лісу, чи рвали бур'ян кролям — ніде не забували тієї роботи. Вибирають стеб­линки з квітами і кладуть поміж газет, розправляють листочки і пелюстки, а тоді чимось важким зверху притискають. Рослини під­сихали, і хлопці акуратно приклеювали їх тонкими паперовими смужками в альбоми...

Взимку, коли довкола забіліють сніги, затріщать люті морози, вчителька, розповідаючи першокласникам про чарівну природу рідного краю, відкриє альбоми. З їх сторінок війне теплим віте­рцем, настояним на духмяних травах і половіючих хлібах. Тоді в класі немовби настане літо для всіх ... (Андрій Бондарчук)

Вправа 2. Від іменників, поданих у дужках, утворити прикметники за допомогою суфікса -ськ-, записати їх, узгодивши з іменниками; звернути увагу на звукові зміни, позначення їх на письмі.

(Золотоноша) птахокомбінат, (Ужгород) університет, (Оде­са) порт, (Острог) академія, (Овруч) кряж, (Прилуки) архі­тектурні пам'ятки, (Черкаси) народний хор, (Калуш) район, (Кошіце) університет, (Карпати) край, (Гадяч) сади, (Онега) озеро, (Лейпциг) ярмарок, (Гаага) конвенція, (Чернівці) об­ласть, (Гамбург) повстання, (Запоріжжя) Січ, (Воронеж) заповідник, (Карабах) події, (Білорусь) мова, (Брест) фортеця, (Вільнюс) замок, (Вінниця) поїзд, (Кременчук) школи, (Кіровоград) інститут, (Мена) вулиці, (Путивль) ліси, (Умань) дендропарк.

Вправа 3. Переписати, вставляючи, де потрібно, пропущені літери, пояснити відсутність чи наявність їх. У дужках записати спільнокореневі слова, які б ілюстрували процеси спрощення в мовленні.

1. Гіган…ське місто витискає штанги — гуп-гуп, гуп-гуп... (Кост.). 2. Батько — педагог за професією і покликанням — умис…но віддав мене до школи піз…но, до класу значно нижчо­го, ніж мої можливості, аби я не мав труднощів у науці. 3. Мі­ріади животінь тис…нулися на світ. 4. З тих двох злотих, що були зав'язані в Ганиній хус…ці, вигодуватись було не можна. 5. Бать­ко вчительки був чудний нещас…ливий чоловік. 6. А тут ще мов навис…не лізли у вуха уривки якогось мізерного вальсика (Із тв. Груш.). 7. Перед тим, як сісти за стіл, зодяглася мати у праз...никове: нову кофточку із листячком на ній, спідницю шевйотову. 8. Чуємо, свистить хтось із рову. Свис…не й заховається. 9. У кін­ці прохід прямо вис…но обривався. 10. Шпаки на тому тиж...ні прилетіли (Із тв. О. Міщ.). 1 Садки стоять безшелес…ні (Гот.). 12. Гей, прос…лала нива чорне полотно, ллється жовта злива, сіється зерно (Сим.). 13. Довіку б тобі, захис…ник Батьківщини, не знати окопів і згарищ Хатині. 14. Живі діждались радіс…ного дня, коли затих шалений гуркіт грому (Луц.). 15. В перекла­дацькій скарбниці Максима Рильського є і «Мізантроп». Див­на річ: йому, пристрас…ному і послідовному людинолюбцеві, випало перекласти комедію Мольєра, героя якої вважають лю­диноненавис…ником (Ю. М). 16. Чес…не діло роби сміло (Н. те).