Українська література  5 клас Урок 49  11.03

 Тема. Т. Шевченко «Садок вишневий коло хати» - природа в поезіях. Художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.

Мета: вчити учнів відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом, виразно читати поезії, знаходити в них епітети, порівняння метафори; виховувати почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва; розвивати уміння висловити власні відчуття, емоції.

Обладнання: твори поета, кросворд, учнівські ілюстрації, запис пісні Я. Степового «Садок вишневий коло хати», таблиця.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Розгадати кросворд.

У виділених клітинах прочитаєте прізвище автора віршів, які сьо-

годні будемо вивчати.

1) Прізвище українського художника, з яким Т. Шевченко познайомив-

ся у Петербурзі у «Літньому саду». (Сошенко)

2) Прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки. (Енгельгардт)

3) У яке місто було перевезено прах Шевченка? (Канів)

4) Як називається гора, де знаходиться могила поета? (Чернеча)

5) Як, за прадавньою традицією, місцеві жителі називали село Кирилівку? (Керелівка)

6) Ім'я матері та старшої сестри Тараса. (Катерина)

7) Як називається перша збірка поезій? (Кобзар)

8) Як називає Т. Г. Шевченка український народ? (Кобзар)

2. Повторення відомостей з теорії літератури.

1) Віршована мова, рима, строфа, віршований ритм.

2) Художні засоби мови: метафора, епітет, порівняння.

 II. Сприйняття та засвоєння учнями

навчального матеріалу

1. Вступне слово.

Батьківщина... Що ми вкладаємо у це поняття? Це знайома стежина до школи, левада біля річки, берізка під вікном, птахи в небі, вірний пес. Тобто це все те, що ми не можемо не любити, як маму, тата, без чого ми не можемо жити, як без води, повітря, сонця. Це те, що ми повинні берегти, плекати, бо це і є наша рідна земля, наша Україна. Коли людина далеко від Батьківщини, то надзвичайно близькими і милими її серцю є спогади про рідний край, батьківську хату, мальовничу природу. 5 квітня 1847 р. Т. Г. Шевченка було заарештовано як члена Кирило-Мефодіївського братства, 17 квітня поета привезли до Петербурга й ув'язнили у казематі Петропавлівської фортеці (каземат — це приміщення у фортецях, де тримали в'язнів). Крім допитів, були ще довгі дні й ночі в одиночній камері, майже півтора місяця. Що переживав, передумав поет у тій похмурій самотині, ми б так ніколи й не довідалися, якби не поезія.

Шевченкові пощастило роздобути великий аркуш паперу. Склавши аркуш учетверо, написав на ньому 13 віршів. Справжнім шедевром серед цих поезій справедливо вважається вірш «Садок вишневий коло хати...». Ця поезія — одна з найсонячніших струн Шевченкової пейзажної лірики. Як у жахливих казематних умовах міг бути створений такий сонячний твір? У оповіданні Володимира Дарди «Сильніший за долю», так уявляється психологічний стан Шевченка: «Коли виводили його з камери, глибоко вдихав пропахле весною повітря. Одного разу йому навіть вловились добре знані ще з далекого дитинства пахощі набубнявілого навесні вишняку. Ті запахи не облишили його і в камері, вперто витали довкола, аж поки не зринула перед очима до щему в серці мила картина. Пливла, розмірено погойдуючись, безкрая ніч, а в камері буяла розкішна весна, і пошерхлі вуста натхненно шепотіли...» (Виразне декламування вірша «Садок вишневий коло хати»).

2. Виразне читання поезії учнями.

3. Бесіда з учнями.

• Чи є у цьому вірші художні засоби мови (метафори, епітети, порівняння)? (У ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв, а вечір в Україні постає перед нами в усій красі. Про такі твори говорять, що вони написані так майстерно, що майстерності не видно зовсім.)

• Завдяки ж чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської сім'ї? (За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.)

• То що ж ми бачимо, читаючи поезію? (Садок вишневий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім'ю, що вечеряє коло хати, вечірню зіроньку...)

• А чуємо? (Хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкування соловейка, тишу...) Де ще людина почуватиметься спокійнішою і щасливішою, як не серед такої природи. Шевченко змальовує ідеальну, досконалу для людини модель життєвого устрою — це дружна сім'я, де панує гармонія людини і природи, людини і мистецтва, людини і Бога. Цей вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею, покладений на музику Я. Степовим.

Слухаємо запис

«За сонцем хмаронька пливе» — це теж пейзажна поезія Т. Шевченка. Послухайте її і скажіть:

• Яким настроєм пройнятий цей вірш?

• Розкажіть про свої власні відчуття, викликані цією поезією.

• Виразне читання поезії (вчителем, кількома учнями).

• За таблицею ви повторили засоби образної мови. Чи є вони у цьому вірші? (Учні виписують у зошити.)

Епітети: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, хмароньку рожевую, туман сивий, тьмою німою.

Метафори: хмаронька пливе, поли розставляє, сонце спатоньки зове, серце одпочине, серце заговорить, туман оповиє душу.

Порівняння: мов мати дитину, неначе ворог, мов матері діти.

III. Підсумок уроку

На дошці намальоване «дерево пізнання». Учні на липких аркушах записують, про що вони дізналися на двох уроках, коли вивчали творчість Т. Г. Шевченка, зачитують написане і приклеюють аркуш на гілках намальованого дерева.

IV. Домашнє завдання

Вивчити напам'ять вірші «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе».